Значення в інших словниках
-
конфронтація —
конфронта́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
конфронтація —
Протистояння, протиставлення, зіткнення соціальних систем, класових інтересів, переконань, в яких суперники прагнуть перемоги, досягти своїх цілей і одночасно привести до поразки опонента. англ. confrontation; нім. Konfrontation f=, -en; угор. konfrontáció; рос. конфронтация.
Словник із соціальної роботи
-
конфронтація —
І, ор. -єю. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів тощо; зіткнення.
Літературне слововживання
-
конфронтація —
-ї, ж. 1》 Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення. 2》 юр. Очна ставка зі свідками протилежної сторони.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конфронтація —
Протистава, супротива, див. контраст
Словник чужослів Павло Штепа
-
конфронтація —
КОНФРОНТА́ЦІЯ, ї, ж. Протиборство, протиставлення соціальних систем, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення (у 3 знач.)...
Словник української мови у 20 томах
-
конфронтація —
конфронта́ція (від кон... і фронт) 1. юрид. Очна ставка із свідками протилежної сторони. 2. Переносно – становище, коли якісь особи або держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
конфронтація —
КОНФРОНТА́ЦІЯ, ї, ж. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення. Радянський Союз не раз заявляв, що не хотів би йти по шляху змагання у воєнно-технічній галузі.
Словник української мови в 11 томах
-
конфронтація —
рос. конфронтация (латин. con — проти і frons (frontis) — лоб, фронт) — протистояння, протиборство, зіткнення. Становище, коли якісь особи, групи, держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.
Eкономічна енциклопедія