конфіската

КОНФІСКА́ТА, и, ж., зах.

Конфіскація.

Я післав уже мойого [мого] комісара, щоб доконав конфіскати (І. Франко);

І далі, немов у якомусь шаленому танці, мерехтить усе в мозку... Одна і друга революція, конфіската маєтків (П. Козланюк);

Маркграф Деді говорив про незаконну конфіскату в нього королем спадкових володінь (П. Загребельний);

Варшавський сейм навесні 1597 р. проголосив козаків ворогами держави. Було розпочато конфіскату козацького майна (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. конфіската — Конфіска́та: — конфіскація [44-2] — вилучення з обігу друкованих творів [36]  Словник з творів Івана Франка
2. конфіската — Конфіска́та. Конфіскація [Рішенням тутешнього краєвого карного суду] затверджено конфіскату літурхічних церковних книжок, які „господинь” І. Григорович перешварцував з Росиї до Буковини (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. конфіската — -и, ж., зах. Конфіскація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конфіската — Конфіска́та, -ти, -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. конфіската — КОНФІСКА́ТА, и, ж., зах. Конфіскація. Я післав уже мойого комісара, щоб доконав конфіскати (Фр., IV, 1950, 167); І далі, немов у якомусь шаленому танці, мерехтить усе в мозку… Одна і друга революція, конфіската маєтків (Козл., Сонце.., 1957, 137).  Словник української мови в 11 томах