конфіската
КОНФІСКА́ТА, и, ж., зах. Конфіскація.
Я післав уже мойого комісара, щоб доконав конфіскати (Фр., IV, 1950, 167);
І далі, немов у якомусь шаленому танці, мерехтить усе в мозку… Одна і друга революція, конфіската маєтків (Козл., Сонце.., 1957, 137).
Словник української мови (СУМ-11)