концентруватися
КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Збиратися, скупчуватися, зосереджуватися в одному місці.
[Криштоф:] Дрібна продукція пережила свій вік – капітал концентрується (І. Франко);
“Тут працюють без скарг”, – прочитав я гасло-кредо. І відчув, як уся моя нервова система концентрується в кулаці (А. Крижанівський);
У зв'язку з повільним, але постійним поширенням пустелі на прикордонні райони населення Єгипту часів палеоліту почало концентруватися вздовж родючих берегів Нілу (з навч. літ.);
// перен. Зосереджуватися на чому-небудь.
Офіцери скерували свої сили проти заводу, бо там концентрувалася воля до боротьби (Ю. Яновський);
За що я себе поважаю, а часом навіть люблю, так це за здатність максимально концентруватися в саме абсолютно безнадійних ситуаціях (В. Бабляк).
2. Ставати густішим, згущуватися (про рідину).
Слиз в окремих клітинах концентрується над їхніми ядрами (з наук. літ.);
У жовчному міхурі жовч концентрується, стає темною, в'язкість її збільшується (з навч. літ.).
3. гірн. Збагачуватися (про корисні копалини).
Уранові мінерали концентруються у дрібних фракціях, їхнє відносне збагачення збільшується в 5–6 разів (з наук. літ.).
4. тільки недок. Пас. до концентрува́ти 1.
Зосереджена уважність концентрується в брудних, як на халяві, зморшках старого Пальохи (Б. Антоненко-Давидович);
Ресурси концентруються на рахунках компаній і банків у максимально сприятливих і політично стабільних юрисдикціях (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)