конюшня
КОНЮ́ШНЯ, і, ж.
Те саме, що ста́йня.
Василь мерщій повів коней у конюшню (Панас Мирний);
В розчинені двері конюшні чути було Маріїн .. голос (А. Головко);
Мартин .. скинув з себе паска, зашморгнув на шиї в лошати і вивів його з конюшні (К. Гриб);
Він .. взяв на конюшні четверо коней, щоб мати змінних у довгій дорозі (П. Загребельний);
Другого боку дворища пусткою стоять вівчарня, возовня, телятник, конюшня й комірчина для інструментів (П. Запаренко).
Словник української мови (СУМ-20)