конюшня
КОНЮ́ШНЯ, і, ж. Те саме, що ста́йня.
Василь мерщій повів коней у конюшню (Мирний, IV, 1955, 172);
В розчинені двері конюшні чути було Маріїн.. голос до коня (Головко, II, 1957, 115).
◊ А́вгієві коню́шні див. а́вгіїв.
Словник української мови (СУМ-11)