конічність
КОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до коні́чний.
Для центрування рухомого складу рейкам надають ухил усередину колії, що дорівнює показнику конічності коліс (з наук. літ.);
Незначна конічність сопілкових інструментів сприяє м'якості їхнього тембру (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)