конічність

КОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до коні́чний.

Для центрування рухомого складу рейкам надають ухил усередину колії, що дорівнює показнику конічності коліс (з наук. літ.);

Незначна конічність сопілкових інструментів сприяє м'якості їхнього тембру (з наук.-попул. літ.).