копаночка
КО́ПАНОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ко́панка¹ 1–4.
Ой у городі копаночка, Там купалася ластівочка (з народної пісні);
Кінь пив з копаночки воду. По копаночці плавав туман (Ю. Мушкетик);
Джерельце розчистили, зробили копаночку, і відстояна вода здавалась майже солодкою на смак (Ю. Покальчук).
Словник української мови (СУМ-20)