1. Словник української мови у 20 томах

копаночка

КО́ПАНОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ко́панка¹ 1–4.

Ой у городі копаночка, Там купалася ластівочка (з народної пісні);

Кінь пив з копаночки воду. По копаночці плавав туман (Ю. Мушкетик);

Джерельце розчистили, зробили копаночку, і відстояна вода здавалась майже солодкою на смак (Ю. Покальчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копаночка — ко́паночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. копаночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до копанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копаночка — КО́ПАНОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ко́панка. Ой у городі копаночка. Там купалася ластівочка (Нар. лірика, 1956, 365). Словник української мови в 11 томах
  4. копаночка — Копанка, -ки ж. 1) Копаніе, выкапываніе. 3) Родъ маленькаго колодезя безъ вѣнца. Узяв хліба шматочок, а води таки не брат була там у лісі копанка. Грин. І. 4. 3) Выкопанный прудикъ, сажалка. Вас. 200. Словник української мови Грінченка