копання
КО́ПА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. ко́па́ти.
У корфболі заборонено копання м'яча та вдаряння його кулаками (з наук.-попул. літ.).
КОПА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. копа́ти 1–3.
В неї зникла потреба писати янголів і квіти, а більше нічого (окрім хіба миття посуду, прибирання, копання городу) вона не вміє (В. Лис);
Він копав та копав [рів], не розгинаючись .. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (М. Коцюбинський);
Він похвалив за копання ставка (Ю. Яновський);
Війна почалася для нас не посвистом куль, не вибухами мін та снарядів, а нескінченними маршами, копанням траншей і окопів (А. Дімаров);
Хорунжий стояв під деревом і чекав на кінець копання ями, докурюючи нашвидку цигарку (О. Лисяк);
Михайло Ісайович мерщій пішов до кабінету: сьогодні треба переглянути хоч газети, бо завтра гаряча робота з копанням буряків (М. Івченко).
Значення в інших словниках
- копання — копа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- копання — -я, с. Дія за знач. копати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- копання — копання вул. залицяння до дівчини, жінки (ср, ст): Настоятель Кость Паньківський “копався” тоді до сестри д-ра Степана Федака, вже старшої панни Оси́пи Федаківної (з якою пізніше оженився). З приводу того “копання” приходив він часто доволі пізно по десятій годині ночі домів (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- копання — Копа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копання — КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1-3. Він копав та копав [рів], не розгинаючись.. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (Коцюб., І, 1955, 39); Він похвалив за копання ставка (Ю. Янов., Мир, 1956, 195); Колгоспники.. Словник української мови в 11 томах
- копання — Копа́ння, -ня с. Копаніе. Словник української мови Грінченка