копання

Значення в інших словниках

1. копання — копа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. копання — -я, с. Дія за знач. копати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копання — КО́ПА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. ко́па́ти. У корфболі заборонено копання м'яча та вдаряння його кулаками (з наук.-попул. літ.). КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1–3. Словник української мови у 20 томах
4. копання — копання вул. залицяння до дівчини, жінки (ср, ст): Настоятель Кость Паньківський “копався” тоді до сестри д-ра Степана Федака, вже старшої панни Оси́пи Федаківної (з якою пізніше оженився). З приводу того “копання” приходив він часто доволі пізно по десятій годині ночі домів (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. копання — КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1-3. Він копав та копав [рів], не розгинаючись.. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (Коцюб., І, 1955, 39); Він похвалив за копання ставка (Ю. Янов., Мир, 1956, 195); Колгоспники.. Словник української мови в 11 томах
6. копання — Копа́ння, -ня с. Копаніе. Словник української мови Грінченка