копання
копа́ння
-я, с.
Дія за знач. копати 1-3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копання — копа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- копання — КО́ПА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. ко́па́ти. У корфболі заборонено копання м'яча та вдаряння його кулаками (з наук.-попул. літ.). КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1–3. Словник української мови у 20 томах
- копання — копання вул. залицяння до дівчини, жінки (ср, ст): Настоятель Кость Паньківський “копався” тоді до сестри д-ра Степана Федака, вже старшої панни Оси́пи Федаківної (з якою пізніше оженився). З приводу того “копання” приходив він часто доволі пізно по десятій годині ночі домів (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- копання — Копа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копання — КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1-3. Він копав та копав [рів], не розгинаючись.. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (Коцюб., І, 1955, 39); Він похвалив за копання ставка (Ю. Янов., Мир, 1956, 195); Колгоспники.. Словник української мови в 11 томах
- копання — Копа́ння, -ня с. Копаніе. Словник української мови Грінченка