копатися
КОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. у чому і без дод. Копаючи, робити заглиблення в землі; ритися.
Чоловік у землі копається, як той черв'як (Н. Кобринська);
Щоб досягти до його [до нього – вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею (Б. Грінченко);
Вона спитала, що він тут робить, на якій дільниці працює, який має фах? Він неохоче відповів: – Яка вже там робота. Копаюсь у ямі. Працюю в котловані гідростанції (Г. Коцюба);
// Працювати на городі, в саду, звичайно копаючи землю.
Карався [Іван] нестачею робочих рук у колгоспі. Умовляв Пилипа, лаявся з ним.., однак нічого не допомогло. Досить, каже, що ти цілий вік у землі копаєшся (Микита Чернявський);
Я б краще вороном копався у ріллі, Ніж у негідника живився при столі (В. Мисик, пер. з тв. Омара Хайяма);
// безос.
Зiгнанi з усього села люди рили окопи. Дедалi копалося легше – земля вже була м'яка, тхнула сухим перегноєм (Є. Гуцало);
І так їм у цю мить гарно копалося й співалося, що, здається, ще трохи – і серця повискакують з грудей від радості (В. Нестайко).
2. у чому, розм. Те саме, що копирса́тися 1.
Копається Луценко в клункові .. Те положить, те вийме (А. Тесленко);
В хаті вдовині дітлахи щось копалися в кучі старого лахміття, привезеного із степу (С. Добровольський);
Гордий нукає й знічев'я копається в купі книг (І. Багряний);
– Прибув .. ревізор. Тиждень .. у паперах копався, кожний документик перевірив (А. Шиян);
Одного дня прибігли хлопчики й почали копатися в канаві, витягали старі гвіздки, мідяки й інші подібні речі (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена);
// перен. Надмірно аналізувати, обдумувати що-небудь.
Терешко ні з сього ні з того поліз в історію, довго там копався, а покопавшись, почав виносити на денне світло “діла давно минулих днів”, як казав один поет (У. Самчук);
// перен. Займатися пошуками чого-небудь, досліджувати щось.
Покаюсь перед вами, Що склад моїх пісень і книг Рябіть не так би густо міг Іноплеменними словами, Хоч я й копався на віку В Академічнім словнику (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
3. у чому, коло чого, перен., розм. Із замилуванням весь час поратися біля чого-небудь.
Дядько в іншій постанові зріс, коло землі копався (Панас Мирний);
– Ми з сестрою дуже любимо квітки; так і копаємось тут у садку, – промовила Степанида (І. Нечуй-Левицький);
– Раніше я теж думав, що нема в світі нічого милішого, як копатися в машинах, у різній апаратурі (О. Гончар);
Юрко – шостий син – будівничий. Ще змалечку він копався в пісочку над рікою. Ліпив паски, городив фортеці, мурував палаци (О. Бердник);
// Займатися якою-небудь копіткою роботою.
Другого нічого і не розпочинаю, все коло неї [“Повії”] копаюся (Панас Мирний);
З автомобілем щось сталося, і він спинився. Шофер почав копатися в моторі (В. Минко);
Професор твердив, що все це чистісіньке божевілля, але з великим захопленням копався в кресленнях (В. Собко);
// Робити що-небудь повільно або невміло; вовтузитися (у 2 знач.).
[Шевцов:] Швидше сюди давай! сюди!.. Ну, що ти там так довго копався? (Б. Грінченко).
4. під кого, перен., розм. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, нещастя.
– Он воно що? – протяжно вимовив Захар. – Значить, копаються під Заруб! (В. Кучер).
5. Пас. до копа́ти 1–3.
Та чи можна засипати в рік, у десять, у двадцять років яругу, яка копалася не десятки, а цілі сотні літ?.. (Панас Мирний);
На перешийку копалися ямки, .. замасковувалися бур'яном, очеретом, кугою... Мисливці сідали в ті ямки і чекали, коли качки пролітатимуть над ямками (Остап Вишня);
– Ми з мамкою картоплю копали, – виправдовувалася Катерина. – А після школи картопля не копається?.. – запитувала Марія Іванівна на уроці фізики (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)