копирснути
КОПИРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чим, у чому і без дод.
Однокр. до копирса́ти.
– Як хтось почне [розкопувати гору], то й я копирсну заступом скільки там разів, – сказав Карпо і пішов у хату (І. Нечуй-Левицький);
Мамут потоптався ще трохи в неприємній ямі, копирснув землю великими .. бивнями й ліг на бік (Ю. Яновський);
Кілька куль з вискотом залетіли в камеру, копирснувши стелю (І. Багряний);
Вони .. знайдуть човен .. Пливтимуть за водою, щоб не ворушити її веслом, зрідка хіба хто з них копирсне за бортом рукою, і так допливуть (С. Скляренко);
Гострим носком свого чобітка вона копирснула грудку сухої глини (О. Гуреїв);
Лука копирснув нігтем у люльці, потягнув разок, і вона ожила, задиміла (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)