коповиця
КОПОВИ́ЦЯ, і, ж., розм.
Те саме, що возови́ця 1.
[Тульчинський:] Се так москаль ступає важко .. Насилу вдвох ведуть його під руки. Силкуючись, дяки аж попотіли, Мов ті воли у коповицю, впріли (П. Куліш);
Коповиця була, люди мов бджоли гудуть.., копи возять (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)