копіювання

КОПІЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. копіюва́ти.

Маловивченим є питання про майстрів-мандрівників, з якими, можливо, пов'язаний феномен “масового виробництва” зі специфічною технікою копіювання речей (з наук. літ.);

Давньоруські митці книги не обмежувалися механічним копіюванням царгородських зразків (з наук.-попул. літ.);

Це був перший прихований потяг до словесної творчості, що в першій своїй стадії заміняється копіюванням і вибором чужих творів... (С. Васильченко);

Він хотів ще хоч раз подивитися на ту незвичайну ходу, гідну всілякого наслідування і копіювання (О. Чорногуз);

Він робив самвидавний “Четвер”, часопис тексту і візії, причому .. саме робив – усе власноруч, технології здавалися приблизно такими ж, як і в нашій підпільній газеті – друкування на машинці і двостороннє копіювання (Ю. Андрухович);

Власник розробленої комп'ютерної програми, використовуючи законодавчу систему, перешкоджає несанкціонованому копіюванню інформаційних матеріалів і документів (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. копіювання — копіюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. копіювання — -я, с. Дія за знач. копіювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копіювання — копіюва́ння 1. Перенесення фотографічного зображення на поверхню друкованої форми. 2. Контактне або проекційне фотодрукування зображень на світлочутливих матеріалах. 3. Зняття копій з оригіналів будь-яких матеріалів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. копіювання — Копіюва́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. копіювання — КОПІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копіюва́ти. Фотопапір спеціального призначення застосовують.. для.. копіювання документів (Довідник фот.  Словник української мови в 11 томах