коралина
КОРАЛИ́НА¹, и, ж.
Намистина з коралів (у 2 знач.).
Чи я тобі не казала, мій любий Василю, Купи мені коралини на біленьку шию (з коломийки);
Велика, груба коралина блиснула срібним кільцем (Н. Кобринська);
Сіла [Лідулька] на лаву, тримаючи у стиснутій руці коралі .. Сиділа принишкло, стискаючи коралини .. Глибоко в собі таки відчувала тривогу (Валерій Шевчук).
КОРАЛИ́НА², и, ж.
Декоративний кущ родини жимолостевих з овальним або яйцеподібним листям, перев. білосніжними ягодами; сніжноягідник.
Дрібні біло-рожеві квітки коралини зібрані в густі короткі суцвіття (з навч. літ.);
Коралина – дуже витривала рослина, яка добре росте на сонці й у півтіні (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)