корегування —
корегува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
корегування —
(коригування), -я, с., спец. Дія за знач. корегувати (коригувати).
Великий тлумачний словник сучасної мови
корегування —
КОРЕГУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. корегува́ти. Могли й навмисне залишити його [фашиста] для корегування вогню по наших вогневих точках (Підс.
Словник української мови в 11 томах