корегувальник —
корегува́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
корегувальник —
(коригувальник), -а, ч., військ. 1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. 2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
корегувальник —
КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. 1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч.
Словник української мови в 11 томах