1. Словник української мови у 20 томах

корегувальник

КОРЕГУВА́ЛЬНИК див. коригува́льник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корегувальник — корегува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. корегувальник — (коригувальник), -а, ч., військ. 1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. 2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. 1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах