1. Великий тлумачний словник сучасної мови

корегувальник

корегува́льник

(коригувальник), -а, ч., військ.

1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат.

2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корегувальник — корегува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК див. коригува́льник. Словник української мови у 20 томах
  3. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. 1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах