корегувальник
КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ.
1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат.
Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 273);
Артилерист-корегувальник безперервно кричав у телефон (Перв., Дикий мед, 1963, 412).
2. Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корегувальник — корегува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- корегувальник — (коригувальник), -а, ч., військ. 1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. 2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК див. коригува́льник. Словник української мови у 20 томах