1. Орфографічний словник української мови

корегувальник

корегува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корегувальник — (коригувальник), -а, ч., військ. 1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. 2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК див. коригува́льник. Словник української мови у 20 томах
  3. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. 1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах