корегувальник

корегува́льник

(коригувальник), -а, ч., військ.

1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат.

2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.

Значення в інших словниках

1. корегувальник — корегува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК див. коригува́льник.  Словник української мови у 20 томах
3. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. 1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч.  Словник української мови в 11 томах