корегувальник

КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ.

1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат.

Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 273);

Артилерист-корегувальник безперервно кричав у телефон (Перв., Дикий мед, 1963, 412).

2. Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.

Значення в інших словниках

1. корегувальник — корегува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. корегувальник — (коригувальник), -а, ч., військ. 1》 Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. 2》 Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корегувальник — КОРЕГУВА́ЛЬНИК див. коригува́льник.  Словник української мови у 20 томах