кордубатий

КОРДУБА́ТИЙ, а, е. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево).

Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Тич., І, 1957, 240);

// перен. Незграбний (про людину).

Коли він увійшов до церкви, там.. наполохано заметушилась кордубата постать отця Хрисантія (Стельмах, Правда.., 1961, 164).

Значення в інших словниках

1. кордубатий — кордуба́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кордубатий — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. кордубатий — -а, -е. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). || перен. Незграбний (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кордубатий — КОРДУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (П. Тичина); Суху толоку підмивала грузька низовина.  Словник української мови у 20 томах
5. кордубатий — НЕЗГРА́БНИЙ (про людину або іншу істоту та частини тіла — позбавлений пропорційності, стрункості, легкості будови), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОРДУБА́ТИЙ розм. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н.  Словник синонімів української мови