Значення в інших словниках
-
кордубатий —
кордуба́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
кордубатий —
-а, -е. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). || перен. Незграбний (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кордубатий —
КОРДУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (П. Тичина); Суху толоку підмивала грузька низовина.
Словник української мови у 20 томах
-
кордубатий —
НЕЗГРА́БНИЙ (про людину або іншу істоту та частини тіла — позбавлений пропорційності, стрункості, легкості будови), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОРДУБА́ТИЙ розм. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н.
Словник синонімів української мови
-
кордубатий —
КОРДУБА́ТИЙ, а, е. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Тич., І, 1957, 240); // перен. Незграбний (про людину). Коли він увійшов до церкви, там..
Словник української мови в 11 томах