корегування

КОРЕГУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. корегува́ти.

Могли й навмисне залишити його [фашиста] для корегування вогню по наших вогневих точках (Підс., Віч-на-віч, 1962, 170);

Серед чудової апаратури, встановленої на борту станції «Луна-9», особливе захоплення викликають ракети, призначені для корегування орбіти (Веч. Київ, 9.11 1966, 2).

Значення в інших словниках

1. корегування — корегува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. корегування — (коригування), -я, с., спец. Дія за знач. корегувати (коригувати).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корегування — КОРЕГУВА́ННЯ див. коригува́ння.  Словник української мови у 20 томах