кореляційний
КОРЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.
Стос. до кореляції, пов'язаний з нею; співвідносний.
У науковій праці обґрунтовано кореляційний зв'язок між розмірами голосової щілини та рівнем шуму, що генерується в ній під час акту дихання (з наук. літ.);
На основі кореляційного аналізу розроблено метод визначення конкурентоспроможності видів у багатовидових фітоценозах (з навч. літ.);
У науковій статті встановлено зміст кореляційних відношень між прагматикою речення та мовленнєвим портретом суб'єкта висловлювання (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)