кореляція
КОРЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Взаємна залежність, взаємний зв'язок; співвідношення.
Гриць засміявся. Яка точна кореляція сну й дійсності (О. Бердник);
Уільямс виявив подиву гідну кореляцію між положенням цих небесних тіл і циклами ділового життя (П. Загребельний);
У науковій праці встановлено зміст кореляційних відношень між прагматикою речення та мовленнєвим портретом мовця. (з наук. літ.);
Спостерігаються зворотні кореляції між кількістю населення в місті та рівнем психологічного комфорту молодіжної підгрупи: чим більше місто, тим гірше почуваються в ньому підлітки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)