корзина
КОРЗИ́НА, и, ж.
1. Те саме, що ко́шик 1; кошіль (у 1 знач.).
Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і – готова (Панас Мирний);
Виплів я .. йому дві корзини (Остап Вишня);
– Ти зможеш плести корзини з лози, – сказав він похмуро (Ю. Яновський);
Підійшовши до обійстя, побачив, що Ярина вибирає огірочки в корзину, зігнувшись біля гудини (О. Бердник);
Старий Пічкур ішов до річки з корзиною, яка закривалася накривкою (Валерій Шевчук).
2. чого, розм. Те саме, що ко́шик 2.
Наш чоловік підсадив цілу корзину солі старому на голову. І той з такою вагою подріботів, мов молодий (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)