корида
КОРИ́ДА, и, ж.
Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії, Португалії та країнах Латинської Америки – бій тореадора з розлюченим биком.
Дідусь Карлос .. про кориду йому, малому, розповідав та образки пікадорів й еспад [матадорів] внучкові малював (Н. Королева);
Солдата, як червоний плащ бугая на кориді, дратувала мова Осадчого (Б. Антоненко-Давидович);
– “Танець смерті”! Так в Іспанії називали кориду! Для справжнього тореро немає більшої честі, ніж загинути в бою (І. Роздобудько);
* У порівн. Публіка заохочує, стрижена братія аж реве, мов десь на кориді, по криках Порфир почуває, що в нього більше уболівальників, ніж у Тритузного (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)