Великий тлумачний словник сучасної мови

корида

кори́да

-и, ж.

Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. корида — кори́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. корида — КОРИ́ДА, и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії, Португалії та країнах Латинської Америки – бій тореадора з розлюченим биком. Дідусь Карлос .. про кориду йому, малому, розповідав та образки пікадорів й еспад [матадорів] внучкові малював (Н.  Словник української мови у 20 томах
  3. корида — кори́да [ісп. corrida (de toros), букв. – біг (биків)] традиційне видовище, поширене в Іспанії і Латинській Америці, – бій тореадора з розлюченим биком.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. корида — Бій людини з биком, популярне видовище в Іспанії, влаштовується також у країнах Португалії, Франції та Пд. Америки.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. корида — КОРИ́ДА, и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком. Виїздимо зарані, бо на кориду проїхати дуже важко (Вітч., 10, 1971, 163); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах