корида
КОРИ́ДА, и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком.
Виїздимо зарані, бо на кориду проїхати дуже важко (Вітч., 10, 1971, 163);
*У порівн. Публіка заохочує, стрижена братія аж реве, мов десь на кориді, по криках Порфир почуває, що в нього більше уболівальників, ніж у Тритузного (Гончар, Бригантина, 1973, 122).
Словник української мови (СУМ-11)