Словник української мови у 20 томах

корина

КОРИ́НА, и, ж.

Деревна кора.

На мокре каміння впала корина берези (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. корина — -и, ж., зах. Деревна кора.  Великий тлумачний словник сучасної мови