корисливість
КОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж.
1. Властивість за знач. корисли́вий 1.
– Хочу доповісти вашому сіятельству про корисливість купців Вижигіна та Руденка; купуючи хліб, вони всіляко занижують ціни, а казні продають у два рази дорожче (Б. Левін);
Перед ним стояв чоловік жахливого практицизму, точного розрахунку, виміряної до міліграма корисливості (Ю. Мушкетик);
– То що найбільше дратує вас у людях? – Невдячність! І корисливість... І брехливість... (Люко Дашвар);
[Тіресій:] Властива і тиранам всім корисливість (Борис Тен, пер. з тв. Софокла).
2. Якість за знач. корисли́вий 2.
Нас багато – людей, які жадають нового, чистого, ясного життя, не засміченого прибутком і корисливістю (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)