корисливо

КОРИ́СЛИВО.

Присл. до кори́сливий.

– Я знаю напевне, що працюю з людьми чесними, відданими науці. – Ти ототожнюєш .. свою мораль з технічними відкриттями, які рухають вперед так званий прогрес, але не людину. А цей прогрес привчає людину думати машинно, корисливо (Ю. Мушкетик);

Почував [Гарась] себе грішником, бо чинив корисливо, і не раз через його хитрощі священик не міг поїхати до сповіді (Г. Пагутяк).

Значення в інших словниках

1. корисливо — кори́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. корисливо — Присл. до корисливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корисливо — КОРИ́СЛИВО. Присл. до кори́сливий. Шейдемани прямо, грубо, цинічно, здебільшого корисливо зраджували пролетаріат і переходили на сторону буржуазії (Ленін, 28, 1952, 262).  Словник української мови в 11 томах