кормило

КОРМИ́ЛО, а, с.

1. поет. Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном.

І попливе човен З широкими вітрилами І з добрим кормилом (Т. Шевченко);

Побратим, звичний до моря, сидів на кормі, міцно тримаючи кормило (О. Бердник).

2. перен. Влада, керівництво.

Росла й зросла народна сила. Народний випростався стан. Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (М. Рильський);

Ми згодилися на просьбу й обіцянки сина вашого, які здавалися нам справедливими, .. й передали йому кормило управління над вашим королівством (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. кормило — Корми́ло: — весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном [51]  Словник з творів Івана Франка
2. кормило — корми́ло іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. кормило — КЕРМО; ФР. провід, керівництво.  Словник синонімів Караванського
4. кормило — див. кермо  Словник синонімів Вусика
5. кормило — -а, с., заст., поет. 1》 Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном. 2》 перен. Влада, керівництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кормило — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади).  Словник синонімів української мови
7. кормило — КОРМИ́ЛО, а, с., заст., поет. 1. Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном. І попливе човен З широкими вітрилами І з добрим кормилом (Шевч., І, 1963, 261). 2. перен. Влада, керівництво. Росла й зросла народна сила.  Словник української мови в 11 томах
8. кормило — Корми́ло, -ла с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238.  Словник української мови Грінченка