коробочка
КОРО́БОЧКА, и, ж.
1. Зменш. до коро́бка 1.
А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Б. Грінченка);
Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (І. Рябокляч);
Пальці намацали бляшану металеву поверхню. Судячи за розміром, там лежала прямокутна коробочка (А. Кокотюха);
На дні коробочки лежав справжнісінький, вміло огранений діамант (В. Лис).
2. Сухий плід рослини, у якому міститься насіння.
На полі вже дозрів бавовник білосніжний, свої коробочки розкрив (Н. Забіла);
Пахли бур'яни, готуючись розкрити коробочки з насінням і розсіяти їх по землі (Валерій Шевчук);
Червонi та рожевi квiти гойдалися на тонких волохатих нiжках... та й облiтали, оголивши зеленi коробочки (Г. Вдовиченко).
Словник української мови (СУМ-20)