коробочка —
-и, ж. 1》 Зменш. до коробка 1). Дерев'яна коробочка муз. — ударний музичний інструмент з родини ідіофонів. 2》 Сухий плід рослини, у якому міститься насіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коробочка —
(іт. tamburo di legno) — ударний інструмент з родини ідіофонів, брусок з дзвінкої деревини розміром 11 х 8 х 5 см з глибоко видовбаною щілиною. Звук сильний, дзвінкий, ляскаючий, видобувається дерев’яними паличками. Широко застосовується в джазовому виконавстві.
Словник-довідник музичних термінів
коробочка —
КОРО́БОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до коро́бка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Б. Грінченка); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (І.
Словник української мови у 20 томах
коробочка —
Сухий плід, переважно багатонасінний; розтріскується; утворюється з кількох зрослих плодолистків, як у лілії та маку.
Універсальний словник-енциклопедія
коробочка —
КОРО́БОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до коро́бка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Гр.); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (Ряб., Жайворонки, 1957, 53).
Словник української мови в 11 томах
коробочка —
Коробочка, -ки ж. 1) ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка