коробочка

КОРО́БОЧКА, и, ж.

1. Зменш. до коро́бка 1.

А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Гр.);

Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (Ряб., Жайворонки, 1957, 53).

2. Сухий плід рослини, у якому міститься насіння.

Плід льону-довгунця — невелика куляста коробочка з п’ятьма гніздами (Техн. культ., 1956, 11);

На полі вже дозрів бавовник білосніжний, свої коробочки розкрив (Забіла, У.. світ, 1960, 111).

Значення в інших словниках

1. коробочка — коро́бочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири коро́бочки  Орфографічний словник української мови
2. коробочка — -и, ж. 1》 Зменш. до коробка 1). Дерев'яна коробочка муз. — ударний музичний інструмент з родини ідіофонів. 2》 Сухий плід рослини, у якому міститься насіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коробочка — (іт. tamburo di legno) — ударний інструмент з родини ідіофонів, брусок з дзвінкої деревини розміром 11 х 8 х 5 см з глибоко видовбаною щілиною. Звук сильний, дзвінкий, ляскаючий, видобувається дерев’яними паличками. Широко застосовується в джазовому виконавстві.  Словник-довідник музичних термінів
4. коробочка — КОРО́БОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до коро́бка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Б. Грінченка); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (І.  Словник української мови у 20 томах
5. коробочка — Сухий плід, переважно багатонасінний; розтріскується; утворюється з кількох зрослих плодолистків, як у лілії та маку.  Універсальний словник-енциклопедія
6. коробочка — Коробочка, -ки ж. 1) ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка