коровина

КОРОВИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що коро́ва 1; невелика, поганенька корова.

Вуйко Андрій дуже нас укривдив; і послідню коровину з загороди займив (Ю. Федькович);

Не скоро діждалася вона з неї [телички] коровини, бо вона не мала багато поля (О. Кобилянська);

Роман стає під хлівом. Йому чути, як Федоська доїть корови .. Ніколи не сердиться, не крикне на коровину (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. коровина — -и, ж., розм. Невелика або погана корова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. коровина — КОРОВИ́НА, и, ж., розм. Невелика або погана корова. Не скоро діждалася вона з неї [телички] коровини, бо вона не мала багато поля (Коб., III, 1956, 533).  Словник української мови в 11 томах
3. коровина — Корови́на, -ни ж. Корова, плоховатая корова.  Словник української мови Грінченка