короста
КОРО́СТА, и, ж.
1. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів.
Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис);
Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра – поширилась така короста, що люди аж плакали від люті й безсилля (Ю. Збанацький);
Тіло [жінки] було вкрите виразками і коростою, страхітливо смерділо (В. Лис);
Медвежа тулилось до матері, щоб зализала пекучу коросту на лопатках (Є. Пашковський).
2. розм. Уживається як лайливе слово.
– Невже i вiн за мною пазить? От короста! (Р. Андріяшик);
– Ах, ти ж короста! – обурився мєнт [міліціонер]. – Я ж тобі чотириста гривень давав, щоби ти мені ту хату на дрова продав (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)