корчуватися

КОРЧУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

Пас. до корчува́ти.

Рідко раніше проходила цим лісом людина. Бурями, зливами і часом корчувались тут дерева (Ю. Збанацький);

* Образно. Цей простий, без хитрощів світ і сторожує Мина, удень і вночі чатує це врівноважене степове життя, що проросло на тому місці, де воно колись корчувалось, ламалось, а тепер знов і зорями світить, і садом родить (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. корчуватися — корчува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. корчуватися — -ується, недок. Пас. до корчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корчуватися — КОРЧУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до корчува́ти. Рідко раніше проходила цим лісом людина. Бурями, зливами і часом корчувались тут дерева (Збан., Над Десною, 1951, 33).  Словник української мови в 11 томах
4. корчуватися — Корчуватися, -чуюся, -єшся гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.  Словник української мови Грінченка