корівонька
КОРІ́ВОНЬКА, и, ж.
Пестл. до коро́ва 1.
[Дружки (співають):] Ой дай, мати, масла, Я ж твою корівоньку пасла (М. Кропивницький);
– Корівоньку, корівоньку спершу! Корівоньку, люди добрі! – загукала баба Мокрина .. Від горища до машини було метрів півтора, не більше, та корова .. стрибати не вміє, і за карк її не візьмеш, щоб зсадити вниз (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)