косенький
КОСЕ́НЬКИЙ, а, е.
Зменш.-пестл. до ко́сий 1–4; косуватий.
Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики – косенькі, вузенькі, довгі (Грицько Григоренко);
– Та так, косенький на одно око, – каже староста (Г. Квітка-Основ'яненко);
Сєня Кацман – симпатичний молодик, тільки сухоребрий і косенький на одне око (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)