костел
КОСТЕ́Л, КОСТЬО́Л, у, ч.
Римо-католицький храм.
Вона [церква] була вже повернута панством на костел (М. Старицький);
Кальварійський костел увесь горів у рожевім світлі (І. Франко);
За мигтючими озерами біліло якесь село з високою гранчастою баштою костьолу (О. Гончар);
Костел отців Бернардинів збудував на початку XVII віку славний будівничий Павло Римлянин (Ю. Винничук);
Після обіду до костелу хтось прийшов і нашумів. А потім зазвучав орган (С. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)