костельний

КОСТЕ́ЛЬНИЙ, КОСТЬО́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до костьо́л, косте́л.

На костельній вежі пробив годинник (С. Тудор);

Костьольний дзвін мене збудив сьогодні (Д. Павличко);

Церковні і костьольні дзвони стихли разом. Очищені молитвою прихожани розійшлися по домах (Р. Іваничук);

Як жінка була полька, то брали шлюб і дітей хрестили в костелі. І в костельних книгах ті шлюби і хрестини записували (Н. Сняданко).

Значення в інших словниках

1. костельний — косте́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. костельний — див. костьольний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. костельний — КОСТЕ́ЛЬНИЙ див. костьо́льний.  Словник української мови в 11 томах
4. костельний — Костельний, -а, -е Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.  Словник української мови Грінченка