котлетка

КОТЛЕ́ТКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до котле́та.

[Івдя:] Котлеток курячих було не хочуть. Киселику – не хочуть .. Одне желе мої голуб'ята й їли (М. Куліш);

[Ага:] Я з'їла... котлетку, бутерброд з ікрою (О. Корнійчук);

Ми приготували котлети з жереха. Ціла каструля котлеток вийшла – смачні! (В. Чемерис);

Про домашню кухню взагалі хтось з чиїхось слів почув, ніхто звідти ані котлетки не покуштував (А. Кокотюха);

Для вечері з гостею .. були зарубані курочка й качечка, зроблені котлетки із м'яса (В. Лис).

Значення в інших словниках

1. котлетка — котле́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. котлетка — -и, ж. Зменш.-пестл. до котлета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котлетка — КОТЛЕ́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до котле́та. [Ага:] Я з’їла… котлетку, бутерброд з ікрою (Корн„ II, 1955, 246).  Словник української мови в 11 томах